Главное меню



Новости литературы

Творчество, пожалуй, самого известного английского классика Уильяма Шекспира, подверглось резкой критике со стороны современных знаменитостей.
Странная кижка — под книгу для менеджера от менеджера вполне успешно мимикрируют старческие мемуары и попытки оправдать свои поступки на должность CEO компании Ford. Но нас не проведешь!
Кинофестиваль «Литература и кино», где все фильмы созданы по мотивам литературных произведений, открылся 10 марта в Гатчине.

Оловянный перстень

15-06-2017

Шли весело, аж подпрыгивали. Пели, говорили непрестанно, заметили, как и вечереть стало.

- Эй, товарищи, времени и о ночлеге подумать - солнце заходит!

- Успе еще!

А тем временем солнце украдкой вниз - тык, как в сундук, и скрылось.

Стало хмуро. Дуновение, откуда ни возьмись, ветерок холодком, отьмарилась золотая пшеница, грустно так зашумела-зашумела. Вдруг чего стало страшно.

- Ребята, что мы себе думаем? Ночь заходит!

Быстренько обратили в село по узенькой дороге, травой заросло.

Темніє все швидше й швидше. Вгорі блиснули зорі, мов сердиті чиїсь у темряві очі: "А що це за люди? Звідки? Чого?" Жито зразу виросло, як ліс.

Ідуть мовчки, аж спотикаються, серце б’ється дедалі дужче.

Аж ось земля стала пухкенька, під ногами хрустить м’яке бадилля.

Кость спинився, злякано:

— Хлопці, та це ж ми по грядках чешемо! Як хто побачить — по шиї надає! Всі спинились.

— Ще подумають, що злодії або бандити.

— Заждіть, хлопці, — надумав Валя, — давайте йти спокійно, сміливо, а щоб не подумали люди в селі, що ми якісь бандити, — заспіваймо.

Всі зразу погодилися, завели тремтячими од страху голосами:

Ты кресть-янин, я рабочий…

Аж ось зразу зашуміла недалеко гудина, загавкав собацюга. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий… Зчинився в селі собачий лемент. Чуб угору поліз у хлопців, і що далі було, вже вони не пам’ятають, — мов од села вихором дунуло, і їх, як пір’я, понесло назад; летіли через межі, через воду, через колючки. Опам’ятались десь у полі, коли вже не було чути собак. Ноги в усіх горіли, ніби вони пробігли через жарке пожарище.

Далі пішли навмання. Щось виринуло перед очима — високе, як башта.

Зблизька здавалося — стояв якийсь велетенський жук, розчепіривши навхрест ноги. Млин. Посідали під млином.


Другие статьи по теме:
 Сад Гетсиманський
 Последняя фраза
 И с головой накрывался одеялом.
 И по этой причине трава на ней, вероятно, самая сладкая.
 Рекреации

Добавить комментарий:

Введите ваше имя:

Комментарий: